«Надія ж не засоромлює – Spes non confundit» (Рим 5,5)
Дорогі родини, щиро вітаємо вас у цей Різдвяний час і оголошуємо вам Ювілейний рік – особливий Рік Божої благодаті!
У Римі Святіший Отець відкрив Святі Двері 24 грудня, а у наших дієцезіях Рік Благодаті розпочинається сьогодні. Так само, як Господь Ісус оголосив Рік Благодаті у своєму рідному місті Назареті, так і ми сповіщаємо цей благословенний час для кожного з вас, для кожної родини. Папа Франциск взяв для назви булли, якою проголосив Ювілейний рік, слова св. Апостола Павла з листа до Римлян: «Надія ж не засоромлює». Мабуть немає такої людини, яку потрібно було б переконувати у тому, наскільки сильно нам потрібна Божа благодать і наскільки сильно всі ми потребуємо такої надії, яка не розчарує і не підведе! Цією благодаттю Божою є присутність між нами нашого Спасителя і лише у Ньому наша надія. У Бозі, який став Людиною і віддав себе як жертву відкуплення, щоб звільнити нас від егоїзму, страху, самотності та смерті. А через Своє Воскресіння Він дає нам прощення наших гріхів і Святого Духа, котрий переконує нас у безмежній любові Отця до нас і чинить нас здатними любити один одного. Якщо лиш віримо у це і цього прагнемо!
Ювілейний рік є особливою нагодою ширше відкрити своє серце на дію Божої благодаті, дозволити надії вкорінитися у нашому серці, зміцнити узи любові та поглибити віру. А щоби це могло відбутися, ми хочемо звернути особливу увагу на дві важливі істини, прийняття яких дозволить нам глибше та більш плідно пережити Ювілейний рік: усі ми поневолені гріхом і всі потребуємо звільнення та прощення наших провин.
Ми потребуємо і отримати прощення, і обдарувати ним наших ближніх! Між нами так багато засмучених та зневірених людей, та й нам самим здається, що зло сильніше за добро. Сьогодні так важко любити ближніх справжньою християнською любов’ю і так страшно брати на себе відповідальність за долю своєї Батьківщини. Ми втрачаємо надію на краще завтра, ми не впевнені, чи маємо майбутнє, і це засмучує нас, а іноді викликає агресію та почуття провини.
Дорогі родини, Бог знає все це, Він бачить наші серця і не перестає нас любити. Він посилає в наше життя Ісуса Христа – дає нам Спасителя. Того, котрий здатний зцілити наші серця і пробачити наші гріхи. Не бійтеся правди про себе, навіть найсумнішої, бо є Той, Хто може простити всі наші гріхи і має силу визволити та оновити нас. З цієї нашої слабкості, завдяки Його благодаті, в нас може народитися милосердя, взаєморозуміння і взаємне прощення.
Святіший Отець Франциск розпочинаючи Синод, який став важливою подією в житті Церкви, сказав: «Ми не можемо йти далі без визнання себе грішниками і без прощення». А сьогодні у другому читанні ми почули: «Зодягніться, обрані Богом, святі й улюблені, у щире серце милосердне, доброту, покірність, лагідність, довготерпіння, терплячи і прощаючи одне одному й прощаючи одне одному взаємно, коли хто проти кого має якусь скаргу. Як Господь простив вам, так само й ви робіть. (Кол 3, 12-13) Це заохочення також стосується і нас тут, в Україні, воно стосується членів кожної родини.
Тож закликаємо вас до навернення, закликаємо звернутися до Милосердного Бога, віддати Йому усі свої слабкості, страхи за майбутнє, самотність, егоїзм і почуття провини. Він – Спаситель, Який знає кожного з нас на ім’я і любить кожного з нас! Приступіть до таїнства сповіді, поділіться зі своїми ближніми, які цього не знають, що існує можливість отримати відпущення гріхів; розкажіть їм, що є Спаситель, який має силу відновити нашу людську гідність!
Ювілейний рік завжди пов’язаний з особливими відпустами. Правда про індульгенції виражає глибоку віру в те, що Божа благодать сильніша за всі наші гріхи і має силу зцілити рани, які гріх завжди залишає в житті людини. Вже у 1345 році Папа Климент VI писав: «Христос відкупив нас не золотом і сріблом, які проминають, але своєю дорогоцінною Кров’ю, яка є невичерпним скарбом для Церкви. А його примноженню сприяють заслуги блгословенної Богородиці і всіх обраних… Воістину, не загортаючи цього скарбу в хустинку і не ховаючи його в землю, Він розділив цей скарб між віруючими через благословенного Петра і його наступників, стражів ключів до неба, і постановив, щоби він був милосердно розподілений… для повного і часткового відпущення дочасної кари за гріхи тим, хто їх визнає і про них щиро шкодує». Внутрішня постанова та переконання, що я відкидаю будь-яку прив’язаність до гріха і хочу справді жити з Богом, дозволяє Божій благодаті діяти в нас. Відпуст не є коротким шляхом, який заміняє навернення та переміну життя. Він сприяє нашому наверненню, виправленню гріхів і ран, завданих собі та іншим.
Тож скористаймося всі цим благодатним часом, визнаймо свої гріхи, приймімо любов Бога, який прощає і зцілює, і обдаруймо себе взаємно прощенням!
Крім римських базилік, особливими місцями в кожній дієцезії є Марійні санктуарії, куди можна здійснити паломництво, щоб отримати ювілейні відпусти. Там Марія, наша Мати, чекає, щоби підтримати нас у наверненні та зціленні травм завданих гріхом. Там ми можемо досвідчити те, чого дванадцятирічний Ісус навчає нас у сьогоднішньому Євангелії – найважливішим для нас є перебування в домі Отця, близькість до Бога.
А наші побажанням для вас, дорогі сім’ї, нехай прозвучать словами з булли папи Франциска, якою він оголосив цей Святий рік: «Дозвольмо надії захопити нас вже від цієї миті і нехай через нас вона заразить тих, хто її потребує. Нехай наше життя скаже їм: «З нетерпінням чекай на Господа, будь мужній; нехай зміцняється твоє серце – Господа очікуй!» (Пс 27,14) Нехай сила надії наповнить наше сьогодення, у сповненому довіри очікуванні на повернення Господа Ісуса Христа, Якому честь і слава нині й у часи прийдешні.
Від серця благословляють пастирі Римо-Католицької Церкви в Україні
У минулі роки після прочитання листа відбувалося відновлення подружніх обітниць, які є фундаментом кожної Домашньої Церкви, якою є сім’я. Цього разу ми хочемо запропонувати вам іншу форму, пов’язану з правдою про нашу гріховність і прощення. Перші три питання адресовані всім, а на останнє, четверте, запитання відповідають лише подружжя.
Лист для читання в неділю Пресвятої Родини, 29/12/24. Оскільки лист короткий, душпастирі можуть додати до нього коротку проповідь. Якщо в дієцезії вже був лист про Ювілейний рік і відпусти, розділ про відпусти можна опустити.
ВІДНОВЛЕННЯ ШЛЮБНИХ ОБІТНИЦЬ
Одразу після читання Послання відбувається відновлення шлюбних обітниць згідно з формулою, пов’язаною з ювілейним роком. Якщо дозволяють умови, священник запрошує пари, зв’язані таїнством подружжя та їхніх дітей вийти на середину церкви або підійти ближче до вівтаря. Також слід запросити тих, чий чоловік або дружина зараз відсутні у храмі за станом здоров’я, перебувають на війні чи в полоні, або відсутні з інших причин, а потім звертається до них такими словами:
Священник: Любі подружжя, підійдіть ближче одне до одного. Нехай до вас підійдуть ваші діти. Нехай підійдуть також і ті подружжя, чиї співподруги сьогодні відстуні. Сьогодні особливе місце у наших думках належить тим, кого немає поруч через війну, хто захищає нас на фронті, перебуває у полоні чи зник безвісті.
Священник: Тепер, любі подружжя, дорогі діти, на знак того, що ви хочете бути паломниками надії в сімейному покликанні, яким обдарував вас Бог, дайте відповідь на такі запитання словами: «так, хочу»
Священик: Чи хочеш, щоб Син Божий, який народився у Вифлеємі, був твоїм Спасителем?
Сім’ї: Так, хочу.
Священник: Чи прагнеш відчути Його милосердя, через прощення твоїх гріхів і дар нового життя, згідно зі заповіддю любові до Бога і ближнього?
Сім’ї: Так, хочу.
Священник: Чи прагнеш сьогодні пробачити кожном і принести прощення в життя своєї родини і своєї країни?
Сім’ї: Так, хочу.
Священник: Чи бажаєш бути до кінця вірним у подружньому коханні, покладаючись на Божу благодать?
Сімʼї: Так, хочу.
Священник: Нехай Всемогутній Бог, який є джерелом наших добрих намірів, зміцнить вашу волю і підтримає вас благодаттю, щоб ви вірно виконували святі обітниці Таїнства Подружжя, визнаючи себе грішниками, силою і надією яких є прощення, і таким чином увійшли в життя вічне.
Сім’ї: Амінь.
Потім йде молитва вірних. Було б добре, якби відповідні прохання зачитали представники кількох сімей (молоді з дітьми, середнього та старшого віку). Дари до вівтаря несуть також представники парафіяльних родин (молодь з дітьми, середнього та старшого віку).
Наприкінці Святої Меси священник уділить благословення, простягаючи руки над зібраними родинами.
Примітка: в урочистість Різдва Христового та св. Степана, під час парафіяльних оголошень, слід заохочувати вірних наступної неділі, на свято Пресвятої Родини, прийти до храму всією родиною, щобиотримати особливе благословення на Новий 2025 рік Господній.